Якби не ти — я б не вірив в любов.
Якби не ти — я б не знав в чому сенс у простого земного життя, життя.
А наша story-story просто почалась,
Я тихо жив собі і ти собі жила.
Я говорив що для людей любов лиш звук,
Вона мігрант людських сердець і наших рук
Ти обпікалася не раз і я горів.
І я вважав що світ хронічно захворів.
Та дві дороги заплелися у одну
І я піднявся на поверхню, а до того йшов по дну.
Якби не ти — я б не вірив в любов.
Якби не ти — я б не знав в чому сенс у простого земного життя, життя.
Нехай не раз ще впаду — встану знов
Ти мені сили даєш ніби крила птахам і вони в небо летять, летять.
Де крила є — обов’язково є вогонь, Комусь пустий перон, а хтось сіда в вагон,
Хтось вириває з м’ясом серце із грудей, Шукає хтось любов у безлічі людей
Десь в павутині вулиць вона йде,
Вони не розминулись — він її знайде,
Бо якщо — ні, навіщо ця планета танець свій веде.
Якби не ти — я б не вірив в любов.
Якби не ти — я б не знав в чому сенс у простого земного життя, життя.
Нехай не раз ще впаду — встану знов
Ти мені сили даєш ніби крила птахам і вони в небо летять, летять.
Якби не ти — я б не вірив в любов.
Якби не ти — я б не знав в чому сенс у простого земного життя, життя.
Нехай не раз ще впаду — встану знов
Ти мені сили даєш ніби крила птахам і вони в небо летять, летять.
